PL
Pomysł dramatu Ta wojna do mnie przyszła zrodził się z przekonania, że mobilizacja wolontariuszek i wolontariuszy po 24 lutego 2022 roku nie została odpowiednio zbadana i omówiona. Ukrainki i Ukraińcy doświadczyli strasznego, ale ta trauma, nie jest jedynie udziałem Ukrainek i Ukraińców. Agresja Rosji ma wpływ na stan większości osób myślących, zmusza do uświadomienia sobie kruchości pokoju i iluzorycznej natury bezpieczeństwa w otoczeniu społeczeństw pozornie demokratycznych.
Jednocześnie to konkretnie Polska stała się głównym kierunkiem ucieczki dla Ukrainek, które ratowały się przed wojną w pierwszych miesiącach tej pełnowymiarowej tragedii. Według badań około 50% Polek i Polaków było zaangażowanych w jakimś wymiarze w pomoc osobom z Ukrainy na początku inwazji na pełną skalę.
Dla nas, jako autorek, ważne było zgłębienie tego impulsu, który nakazuje nie spać, nie jeść, pracować ponad siły i wpuszczać do swojego mieszkania zupełnie obce osoby.
I co się stało później? Czy ludzie są zmęczeni? Czy to coś innego? Co napędza wolontariuszkę і wolontariusza?
To nie jest sceptyczna czarna komedia, w której przyglądamy się najeźdźcom, ani dramat wojskowy o ofiarach tej wojny. Ten tekst jest o człowieczeństwie i pomocy, o zasobach ludzkiej duszy, które ujawniają się w nieludzkich okolicznościach.
Kateryna Penkova urodziła się w Doniecku w 1983 roku. Ukończyła Kijowską Państwową Akademię Różnorodności i Sztuki Cyrkowej na kierunku „Aktorka gatunku mówionego”. Ukraińska dramatopisarka i scenarzystka. Współkuratorka festiwalu Dramaturgii i miłości bobra. Współzałożycielka Teatru Dramaturgów w Kijowie.
Lena Lagushonkowa urodziła się w 1984 roku w rodzinie inżynierów. Absolwentka wydziału historii Ługańskiego Państwowego Uniwersytetu im. Tarasa Szewczenki. Pracowała w różnych dziedzinach. Wraz z wybuchem wojny w 2014 roku przeniosła się do Kijowa. Od marca 2022 roku mieszka i pracuje w Polsce. Debiutowała jako dramatopisarka na festiwalu Tydzień Aktualnego Dramatu z tekstem Baza – o pracy seksualnej kobiet. Do 2022 roku na podstawie jej dramatów zrealizowano kilkanaście premier w ukraińskich teatrach.
Kateryna i Lena są stypendystkami 4. edycji Programu Wsparcia Środowisk Twórczych realizowanego przez Jasną 10: Społeczną Instytucję Kultury Krytyki Politycznej i finansowanego ze środków Miasta Stołecznego Warszawy oraz ze środków Erste Stiftung.
Lokal nie jest jeszcze dostosowany do potrzeb osób poruszających się na wózkach. Jeśli potrzebujecie dowiedzieć się czegoś więcej o dostępności i poszukać rozwiązań doraźnych, zapraszamy do kontaktu! Zrobimy, co w naszej mocy, żebyście mogłx dotrzeć na wydarzenie.
UA
Текст п’єси Ця війна прийшла до мене виник від думки, що питання волонтерства не було досліджено і висвітлено гідною мірою. Українці пройшли жахливий досвід. Але переживання такої катастрофічної травми, як загарбницька війна росії проти України у 21-му столітті вплинуло не лише на українців. Це зачіпає більшість мислячого людства, примушує думати про крихкість миру та ілюзорність власної безпеки у, здавалось би, розвинутому демократичному суспільстві.
Одночасно саме Польща була найбільшими воротами для українок, які панічно тікали від війни у перші місяці цієї повномасштабної трагедії. Згідно із дослідженнями близько 50 % поляків так чи інакше були залучені у допомогу українцям на початку повномасштабного вторгнення.
Для нас, як авторок, важливо було дослідити цей імпульс, який примушує не спати, не їсти, працювати понад свої ресурси і впускати до себе в квартиру абсолютно незнайомих людей.
Що сталось пізніше? Чи люди втомились? Чи це щось інше? На якому паливі працює волонтер і що ним рухає?
Це не скептична чорна комедія, у площинах якої ми розглядаємо загарбників і не військова драма про жертв цієї війни. Цей текст про людяність і допомогу, про ресурси людської душі, які проявляються за нелюдських обставин.
Катерина Пенькова народилась у Донецьку в 1983 році. Закінчила Київську державну академію естрадного та циркового мистецтв за спеціальністю “Актриса розмовного жанру”. Українська драматургиня і сценаристка. Співкураторка фестивалю “Драматургії любові і бобра”. Співзасновниця “Театру Драматургів”.
Лєна Лягушонкова народилася в 1984 році в родині інженерів. Закінчила історичний факультет Луганського національного університету ім.Т. Шевченка. Працювала в різних сферах. З початком війни у 2014 році переїхала до Києва. Дебютувала як драматургиня на фестивалі Тиждень актуальної п’єси з текстом „База” – про жінок в проституції. До 2022 року мала більше десяти прем’єр в театрах України. З березня 2022 живе і працює в Польщі.
Катерина і Лєна є лауреатками 4-ї Програми Підтримки Творчого Середовища, яку реалізує Jasna 10: Społeczna Instytucja Kultury Krytyki Politycznej. Захід фінансовано містом Варшава та за підтримки Erste Stiftung.
Заклад наразі не пристосований до потреб людей на візках. Якщо ви хочете дізнатися більше про доступність приміщення і знайти спосіб, щоб нас відвідати, зв’яжіться з нами! Ми зробимо все від нас залежне, щоб ви потрапили на захід.
